Siteyi  Firefox kullanarak açınız. İnternet explorer ile tam olarak yazıları ve görüntüyü sağlayamazsınız.

Makale



Şarki Türkistan Ordusu

Email Print PDF

Yıl 1945, Nisan ayının 8. günü. Bana 10 yaş. İlkbaharın güzel mi desem, tatlı mı desem, ömrüm boyu unutmadığım bir siyasi anının tanığı olan bir gün-bir mevsim idi. Belki bu anı tüm yaşamımın siyasi kalmasının, 24 yıllık ömrümün Çin’in hapishane ve çalışma kamplarında tükenmesinin ana sebebidir.

Gulca’da dondurucu kış azabının sona ermesiyle beraber savaş da bitmişti, ılık bahar gelmişti. Gulca’nın kuzeyindeki çimenlik alanda, süvari birliğinin at oyunu sergilenmişti. Yeşil renkli üniforma giymiş kendi ulusal askerlerimizin koşan at üstündeki oyunları heyecan yaratıyordu. Asker, at ve kılıç eşliğindeki çevik hareketlerden oluşan bu gösteriyi, zevkine doyamadan seyrettiğimi halen dünkü gibi hatırlıyorum. Bu etkinlik, 08.04.1945 günü yapılan, Şarki Türkistan Cumhuriyeti ordusunun kuruluşunun ilan edildiği resmi törenmiş. Bu törenden sonra Gulca caddelerinde geçit yapan süvari birliğinin seslendirdiği şarkılardan şu bir tümce aklımda oyulup kalmıştır:

Düşmanı Kovarız Seddi Çini’ne!

Bu cumhuriyete bağlılığım tüm ömrüm boyu devam ettiyse, bu törenin de, bu şarkının da etkisine borçluyum.

Yıl 1944, Ekim ayının 6.günü Nılkı’da ve Kasım ayının 7.günü Gulca’da başlayan ciddi ayaklanma ve kanlı savaş hesabına, 12.11.1944 günü Gulca şehrinde ay yıldızlı bayrağı kabul eden Şarki Türkistan Cumhuriyeti kurulmuştu. Bu cumhuriyetin 05.01.1945 günü ilan ettiği 9 maddelik bildirisinin 1. maddesi şöyledir:

Şarki Türkistan topraklarındaki Çin egemenliğini ebedi yok etmek.

Kuruluşu sırasında 10.000 kişilik olan bu Şarki Türkistan Ordusunun başkomutanlık karargahı, askeri plana göre, Mayıs 1945’te, aşağıdaki buyruğu ilan eder:

1. Üçüncü atlı alayı Çöçek ile Altay’ı kurtarsın!

2. Tikes’teki birinci alay, Döngen onuncu alayı, İli ikinci alayı, ikinci Şive süvari bölüğü, dördüncü yedek alayının birinci taburu Cing’i kurtarsın!

3. Tikes ikinci atlı alayı müstakil süvari bölüğü Aksu’yu kurtarsın!

4. Süydüng birinci nişancı alayı, Moğol müstakil taburu, komutanlık karargahının müstakil süvari bölüğü, topçu bölüğü Manas’ı kurtarsın!

5. Gulca’daki yedek alay savaş hazırlığı yapsın! (Kurban, 1992: 72)

Bu buyruk gereği 1945 yılının Mayıs ayında harekete geçen Şarki Türkistan Ordusu, kanı ve canı pahasına destansı savaşlar ile görevini yerine getirerek, 17 Eylül 1945 günü Manas nehri kıyısına gelip duraklar. Çin karargahının bulunduğu Ürümçi 200 kilometre ötededir. İşte o zaman Doğu Türkistan eyalet reisi Vu Cung Şin’in, Çin Cumhurbaşkanı Cang Ci şı’ya gönderdiği telgrafta, asker ve malzeme istemesinin ötesinde şu sözler varmış:

Durum ağır, istikbali kestirmek zor, sadece mertçe kurban olmak kaldı! (Kurban, 1992: 75).

İşte böyle bir vaziyette, 30.000 kişilik büyüklüğe-olgunluğa erişmiş Şarki Türkistan Ordusu, başlangıçtaki enerji ile tüm Şarki Türkistan’ı hemen kurtarabilirdi. Ne yazık ki, birdenbire ateşkes ilan edilir. Silah yardımı veren ve General İshakbek aracılığıyla ordunun dizginini elinde tutan Sovyetler, artık bu noktadan sonra savaşı istemiyormuş.

Şarki Türkistan Ordusunun Manas nehri kıyısına gelip duraklamasından ve Ürümçi şehrindeki Çin karargahının yaşadığı telaştan yaklaşık bir ay önce, 14 Ağustos 1945 günü, “Çin-Sovyet Dostluk, Müttefik Anlaşması” Moskova’da imzalanmıştır.

Böylece Manas nehri kıyısında duraklayan Şarki Türkistan Ordusu, cephanesiz, hareketsiz, idealsiz bitkin halde yüzüstü bırakılırken, sırada ordudan yoksun Gulca’daki Şarki Türkistan Cumhuriyeti vardır. Ben bu cumhuriyetin kuruluşu ve çöküşüyle ilgili “ŞARKİ TÜRKİSTAN CUMHURİYETİ (1944-1949)” başlığı altında yüksek lisans tezi hazırlamıştım. Bu tez Türk Tarih Kurumu’nda 1992 yılında basılmıştır.

Yıl 1949, Ağustos ayının başları. Çin Komünist Partisi merkez komitesinin başkanı Mao Zedung’un birinci yardımcısı Li Şaoçi, kendisinin yardımcısı olan Dıng Liçun ile beraber Moskova’ya gidip, Gulca’daki Şarki Türkistan Cumhuriyetini yok etmek için Stalin ile görüşmelerde bulunur. Üç kişilik karar alındıktan sonra, Li Şaoçi Pekin’e döner, Dıng Liçun ise gizlice bir Sovyet uçağıyla Şarki Türkistan Cumhuriyetinin başkenti Gulca’ya gelir. Şarki Türkistan Cumhuriyetinin genelkurmay başkanı General İshakbek Munun, Dıng Liçun’u evinde saklar. Çok geçmeden Dıng Liçun Ürümçi’ye dönerken, Cumhurbaşkanı Ahmetcan Kasimi ve General İshakbek Munun başta olmak üzere birçok hükümet kişisi Pekin’deki Çin Halk Cumhuriyetinin kuruluşunu temsil eden kurultaya katılmak gerekçesiyle havalanır. Ani bir haber:

Onları götüren uçak 27.08.1949 günü dağa çarpmışmış.

Bu “uçak kazasına” uğrayan 7 kişinin cesedi Sovyetlerden Gulca şehrine getirilir ve anıt mezarlığı şeklinde Halk Parkı’na gömülür. Bu mezarlıkta gerçekten o, 7 kişinin cesedi mi var, yoksa bu mezarlık yapay mı?

1990’lı yıllardaki değişim sonucu ortaya çıkmış bilgilere göre, Ahmetcan Kasimi kurultaya katılmamak için direnmişmiş. Dıng Liçun’un emri gereği, General İshakbek Munun, bir askeri araç ile Ahmetcan Kasimi başta olmak üzere gereken kişileri Almatı şehrine götürmüş ve orada öldürtmüşmüş.

Böylece Ordudan yoksun Şarki Türkistan Cumhuriyeti kolay bir şekilde yok edilirken, Komünist Çin’in “Azatlık Ordusu” diye adlandırdığı Rus silahıyla silahlanmış kalabalık Çinli bir kurşun sıkmadan Şarki Türkistan’ı işgal eder. Şarki Türkistan Cumhuriyeti ve onun ordusu yok edilse bile, onun geride bıraktığı izinden-etkisinden korkan Çin, bu ordu ve bu cumhuriyet her an dirilebilir kaygısıyla Uygurlardan intikam almaya devam eder.

Bundan 60-65 yıl (1944-1949) kadar geride kalan bir askeri, bir siyasi faciayı-Şarki Türkistan Cumhuriyetinin ve onun ordusunun faciasını, Türkiye Cumhuriyetinin Ordusu üzerinde yoğunlaşan üzücü-saygısız tartışmalara karşı bir yanıt-bir ders olsun diye, kaleme aldım. Gazete ve ekranlarda görüntülenen tutuklanmış, sorgulanmış emekli generallerin, yüksek rütbeli askerlerin resimlerini görüp gözlerim doluyor-yüreğim sızlıyor. Bana göre ideolojiler tartışılır, gerekirse biri atılır, öbürü kabul edilir. Fakat ordu kutsaldır, tartışılmaz saygı gösterilir. Uluslar-devletler ordusunun varlığıyla vardır. Günümüzdeki Tatarların ve Uygurların faciası, ordusu olmayan-devleti olmayan ulusların faciası değil midir?! Türk ulusu, tüm tarihi boyunca ordusu ile iç içe yaşamış ve “ordu ulus” olarak adlandırılan ulu bir ulus idi. Umarım Türk aydınları elbette ordusuna sahip çıkacaktır.

Tam bu konuyla doğrudan doğruya ilgili düşünce ve kaygılarımı bundan 4 yıl önce şu şekilde yazmıştım:

“Yüksek seviyedeki Türk aydınlarının, yüksek rütbeli Türk askerlerinin laik düzeni koruyan Atatürkçü çabaları karşısında, “Millet iradesinin temsilcisiyim” diye, tabanını kışkırtan AKP hükümeti, kendini dada güçlü hissedecekse, Türkiye’yi şeriat devleti yapma denemesini açık veya sinsi her an yapacaktır.” (Kurban, 2007: 246).

Demokrasi her şey değildir, toplumun seviyesine ve yapısına göre çalışan bir siyasi aygıttır. Türkiye’deki sağlığı bozuk bu siyasi aygıttan yararlanarak iktidara gelen her hangi bir hükümet, bu fırsatı devleti ele geçirmek olarak kullanacaksa, devletin temeli olan ordunun devleti kurtarmak için, her hangi bir şekilde devreye girmesi gayet doğaldır. Bir ulus için en büyük bahtsızlık, ordusuz-devletsiz kalmak olduğunu ben çok iyi biliyorum.

Eğer yaşamda birilerine tapmak zorunluysa, ben orduma taparım.

Kaynak:

Kurban, İklil, ŞARKİ TÜRKİSTAN CUMHURİYETİ (1944-1949), Ankara 1992.

Kurban, İklil, GERÇEKLER VE YALANLAR (Anılar-Yansımalar: 1943-2007), Ankara 2007.

İklil KURBAN

 

Dikkat! Türk dünyası için geri sayım...

Email Print PDF

Sovyetler Yeniden mi Canlanıyor? Ortak Para Birimi Neyin İşareti? Kazakistan Nasıl Liderliği Aldı? Türk Dünyasında Değişen İçerik ve Dönüşen Kavramlar.

Dr. Kürşad Zorlu'nun Yazısı:

Read more...
 

Türk Gençliği Nereye Gidiyor?

Email Print PDF

 

12 Eylül 1980 İhtilâli, tohumları yıllar sonra yeşerecek yitik bir kuşağın oluşmasına sebebiyet vermiştir. Bu kuşak günümüzde gençlikten orta yaşlılığa doğru ilerlerken, yeni yetişen gençler ise tabiri caizse “İçi Boşaltılmış” olarak bilinçsizce yaşamaktadırlar.

Geçtiğimiz günlerde bir kez daha tanık olduğum ve sürekli zihnimi kurcalayan bir durumdan söz etmek istiyorum. Gelecekte ülkemizi yönetecek olan bugünkü gençler, acaba ülke sorunlarıyla ne kadar ilgileniyorlar? Memlekette işsizliğin her geçen gün daha da arttığı, refah seviyesinin beklentilerin çok altında olduğu, temel tüketim maddelerinin bile yurtdışından ısmarlama getirildiği bir ülkede, bir de gençlerin durumuna bakalım.

Kabaca 18 – 25 yaş arasındaki nüfus, genç nüfus olarak nitelendirilmektedir. Bundan yirmi beş, otuz yıl öncesindeki Türk Gençliği, memleketin gelişmesi ve aydınlanması için kafa yorar, okur, araştırır, öğrenir ve öğretirdi. Günümüz gençliği ise ana hatlarıyla üç gruba ayrılmıştır.

Birinci gruba dâhil olan gençler, üniversite eğitimi almakta olan ve topluma örnek olması gereken “aydın adayı” gençlerdir. Bu gruptakiler cinsiyet farklılığına fazla önem vermiş olacaklar ki, kız-erkek demeden birbirleriyle sarmaş dolaş hareket ederler ve bu durumdan rahatsızlık duymazlar. Onlar için önemli olan, sınav zamanlarında herhangi bir yerden kopya çekmek, böylece bir üst sınıfa geçmek yahut mezun olmaktır. Beş ya da on yıl sonra hangi konumda olacakları, bu gençlerin çoğunu pek ilgilendirmez. Dolayısıyla kendilerini bile yeterince düşünmedikleri için, memleket sorunları onlara göre uzak bir kavramdır. Dersler, onlar için zorunlu olarak eğitimini aldıkları bir çeşit angarya gibidir. Araştırma yapmak şöyle bir dursun, kitap okumak bile başlı başına bir külfet teşkil eder.

İkinci gruba dâhil olan gençler, genellikle lise öğrencisi olan gençlerdir. Bu guruptakiler buluğ çağından yeni çıkmış oldukları için hayatta önemli bir amaçları henüz yoktur. Birçoğu Batı’nın olumsuz özelliklerini kendilerine örnek alarak antisosyalliğe doğru süratle ilerlerler. Bilgisayar, onlar için vazgeçilmez bir yaşam kaynağıdır. Erkekler tüm bilgisayar oyunlarını ezbere bilirken, kızlar ise internet üzerindeki sosyal paylaşım sitelerinde vakit geçirirler. Ayrıca bu gençlerin yarısı üniversite eğitimini düşlerler. Üniversiteden sonrası önemli değildir. Çünkü nasıl olsa üniversiteyi bitirince iyi bir iş sahibi olacaklardır. Gençlerin diğer bir yarısı ise, kısa yoldan para kazanıp zengin olma hayallerindedirler. Çünkü emek vermeden ve zorluk çekmeden zengin olmak, onlara göre uzak bir ihtimal değildir.

Üçüncü gruba dâhil olan gençler ise, birinci ve ikinci grubun karmasını oluşturan gençlerdir. Bu gençlerin bir kısmı bilgisayar başında sanal bir dünyada yaşarken, diğer bir kısmı ise karşı cinsle fazla ilgili bir şekilde yaşayışlarını sürdürürler.

Neticeye gelirsek, ülkemizin gelecekteki kaderi şimdiki gençlerin elinde olacaktır. Fakat gençlerin durumu, görüldüğü gibi hiç de iç açıcı değil. Sıra suçlu aramaya gelirse fazla uzaklara gitmeye de hiç gerek olmadığını söyleyebilirim. Eğer biz yeterince bilinçli baba, bilinçli anne, bilinçli öğretmen olabilseydik, bugün gençlerin durumu da bu şekilde olmazdı.

Böyle bir yazı yazdığım için beni karamsarlıkla suçlayanlar ya da felaket tellallığıyla nitelendirenler de olabilir. Onlara henüz iş işten geçmeden bir an önce harekete geçmenin gerektiğini söyleyebilirim. Çünkü hiçbir şey toz pembe görünmüyor.

Sonuç olarak geriye “Ne yapabiliriz?” sorusu kalıyor. Cevap gayet basittir. Eğer yangın ihtimâli için ne de olsa itfaiyemiz var, onlar söndürür dersek; bir suçun sonucunda polis duruma el koyar ve suçluları adalete teslim eder diye düşünürsek; toplumun derdi için hükümetler gereğini yapacaktır diye beklersek asla muvaffak olamayız. Herkes şapkasını önüne koyarak düşünmeli ve zararlı gördüğü davranışlarını faydalı hâle getirmelidir. Ancak o zaman Türkiye gerçek rahatlığa kavuşur.

 

 

ЦЛЯМА, ФАНАТ ВЯ ФЯДАИ ЮМРЦ

Email Print PDF

Закир мцяллим юмрц, талейи, хасиййяти, лап неъя дейярляр яввяли вя сону щагда дюня-дюня дцшцндцкъя цляма, фанат вя фядаи сюзляринин мяна тутумлары щей фикримдя доланыр. Мян бу мяна тутумлары иля Закир Мяммядов адлы инсанын, алимин юмцр хятти арасында бир мющкям кюрпц эюрцрям. «Цляма» кюрпцсц Закир мцяллимин щяйатда сонсуз мясум инсан щиссляри, дцнйанын, зяманянин бу вахты, бу вядясиндя инсана инам, яйилмязлик, мяьрурлуг, доста, сюзя, ягидяйя мющкям садиглик, цлви дуйьулары иля там ращат, архайын аддымламасына хидмят едирди.

Закир мцяллимин фанат кюрпцсц ону гялбян, рущян, ейни заманда бейни, шцуру иля баьландыьы щадисяляря, идейалара доьру апарырды. О да эедирди бу кюрпц бойунъа. Эет ки, эедясян 100 дяфя, 1000 дяфя эетмишди бу кюрпц иля. Амма щеч вахт пешиман олмамышды Фанат кюрпцсцндян, кцсмямишди юз Фанат кюрпцсцндян. Закир мцяллим ъаныны гоймушду бу кюрпц йолунда. Яслиндя бу кюрпц онун юз хислятиндян, характериндян эюрцнян вя эюрцнмяйян, эизлидян дя эизли ъящятляриндян кярпиъ-кярпиъ, даш-даш щюрцлмцшдц.

Фядаи кюрпцсц дя онун инсан щяйаты тарихинин хейли яввял илляринин щадисяси-абидясидир. Щяля лап ушаглыг илляриндя мяктяб дюврцндя щамыдан ялачы охумаьа чалышарды, али мяктябя дахил олмаг да бу кюрпцнцн юзцлцнц бяркидярди. Амма бунлар нядир ки?.. Закир мцяллим Фядаи о заман олду ки, ъаныны-ганыны, истиращятини, ясябини, ращатлыьыны, пулуну, имканыны севдийи сянятя щяср етди. Бцтцн елми иътимаиййятя мялум олан 19 монографийа, 250-дян артыг елми ясяр, ятрафында йалныз елмля баьлы, елм наминя тцьйан едян щадисяляр, эюзлянилмяз хястялик вя гырыг юмрц онун фядаи кюрпцсцнцн сюнмяз, ябядийашар, парлаг чил-чырагларындандыр. Инди бу парлаглыгда баъар эюрмя бу цляманы, бу фанаты, бу фядаини!!!

Ону МЕА-да ишя дцзялдийим илк илляр, айлар, эцнлярдян таныйырдым. Даь бойда адам иди. Шах дурушу, од йаьан бахышлары, имам-пейьямбяр ювладларыны хатырладан цз ъизэиляри варды. Демя эюркями мяьрурлуьундан, шах дурушу ягидясиндян, од йаьан бахышлары ирадясиндян, дюнмязлийиндян, ъизэиляри сафлыьындан, тямизлийиндян хябяр верирмиш.

Чох вахт ясяби эялиб, ня эизлини, ясяби дя гайыдарды. Дюврцн бцрократик рущу да йягин ки, сыхыр, инъидирди ону. Киши оланларын горхаглыьы, сюзлярини, дцшцндцклярини, йяни яслиндя онунла разылашдыгларыны бирбаша дейя билмядикляри – онун щаггыны кимя эюряся, няйя эюряся данмалары партладырды бейнини, цряйини.

Эялирди, йеня эялирди, щей эялирди. Эяляркян дюшямя билирди ня чякдийини, чцнки айаьынын алты «дцнйа» кими даьылырды. Эедирди, гапыларын чырпылмасындан диварлар сиркялянирди, суваглара бахан олмурду, ичиндян хябяр тутан олмурду. Ичдя, црякдя дамарларын диварларында чатлар йаранырды!!!

Илляр кечди. Мян садяъя щаггы тапданан бир алим кими таныдыьым Закир Мяммядову хейли йахындан бирэя ямякдашлыгда таныдым. Елминя, фяалиййятиня, аилясиня еля бу сырада цлямалыьына, фанатлыьына, фядаилийиня дяриндян бяляд олдум. Щяля онун аилясиня, йахын достларындан башга щеч кяся мялум олмайан сещирли, ъазибядар аляминя дя дахил олдум. Ня гядяр эюзял шерляри вар имиш Закир мцяллимин, неъя эюзял рясмляри вармыш Закир мцяллимин.

Закир мцяллим чохумуза эюрцндцйц кими сярт, гуру, диниб-данышмаз, «юлцйя щай, дирийя пай вермяз» адамлардан дейилмиш. Еля мян юзцм сящв етмишям ону йуморсуз, дузсуз адам кими тясяввцр етмякдя.

Демя Закир мцяллим орбитиня щяр адамы дахил едя билмирмиш. Демя онун орбитиня юзцня бянзяйян, юзц кими, щеч олмазса бир аз она охшайан адамлар дцшя билярмиш. Бах о заман гийамят дейиб-эцлян, шаграг эцлян, зарафат едян, дузлу-мязяли Закир мцяллим эюрцняъякмиш!..

Фикримъя, чохлары Закир мцяллимин щеч бу хасиййятини дя билмядиляр ки, о щеч кясин ардынъа данышмырды. Щеч кяся гуйу газмыр, щеч кяся бющтан атмырды! Йыхылана балта вуран чох олар. О щеч вахт беля етмирди. Бир дяфя беля «йыхыланлардан» бири тязяъя хятриня дяймишди. Хащиш етдим ки, онун китабы вар сиздя, верин бахым. О дягигя ясябиляшди: - О мяня щядиййя едиб о китабы. «Ай Закир мцяллим, бяс индиъя сизи инъидиб». «Ня олсун, о айры, бу айры, мян яманятя хяйанят етмярям».

Закир мцяллим щяйат мцяллими иди. Ямялляри иля дцзлцк, етибар, виъдан, мянявиййат дярсляри верирди. О гядяр юйрядирди ки, «5» аласан! 4, 3, 2 алмаг олмазды бу дярслярдян!!!

Закир мцяллим узун илляр еля наминя конфликтдя олдуьу адамларын шяхсиййяти иля баьлы щеч вахт пис фикир демязди. Адларыны еля чякирди ки, лап еля бил доьма адамынын адыны чякир. Мянъя бу ондан иряли эялирди ки, Закир мцяллимин цз-эюзц юйряшмишди бу адамлара. Эянълийиндян бярабяр чалышмышдылар бир институтда. Неъя дейярляр, бир йердя йаваш-йаваш да гоъалмышдылар.

Бу да мяним гянаятимдир ки, Закир мцяллими щямин адамларын эцлляси вурмады.

Закир мцяллими ъорма-ъоъуг «тялябяляри» нин зящярли эцлляляри тутду! Бир эцлля, ики эцлля, цч эцлля, юзц дя архадан. Эятирди, «ъорма-ъоъуьа» Шярг фялсяфяси кими гапысы Азярбайъанда йеэаня алим Закир Мяммядов цчцн ачыг олан бир мцряккяб-сирли сащядян мювзу верди. План йазды. Фикримъя, бунун ня демяк олдуьу елм сащясинин адамларына айдындыр. 3 ил йетишдирди. Бирдян «ол шаэирдляр устадларына кяъ бахдылар!» О заманын ишидир «ол шаэирдлярин эюзляриндя ган даммар-дамар олаъаг йа йох?!» Амма Закир мцяллимин цряйиндян, бейниндян ган ахды!!! Сарсылмады ъянэавяр, кцсдц щяйатдан, кцсдц вя Академийайа йолу «хястя олдуьундан», «хястяханада йатдыьындан», «ъярращи ямялиййат кечирдийиндян», «мязуниййятдя олдуьундан» вя с. вя и.а. аз-аз дцшдц.

Вя бир эцн ону севян, досту олмагдан фяхр дуйан щцгугшцнас алим Алхас Кишийев кядярля, яслиндя аьлайа-аьлайа дящлиз бойу растына чыханлара Закир мцяллимин даща щеч вахт Академийайа эялмяйяъяйини деди.

Туфан гопмады ялбяття. Йер-эюй даьылмады ялбяття. Эцняш дя батмады. Биръя о эцн ону севдийиндян онун севдийи йаьыш йаьды. Бялкя дя бу ондан айрылыьа дюзмяйянляря сяс верян эюйлярин сямими етирафы иди? бялкя дя бу тябии йаьыш Закирин юлцмцндян хябяр тутан она доьма язиз рущларын эюз йашлары иди!

Закир мцяллимя досту Малик евляндийи эцн саат щядиййя едибмиш. Узун иллярмиш о саат ишлямирмиш, щятта щара гойулдуьу беля унудулубмуш. Закир мцяллимин цряйинин сон дюйцнтцляри достунун щядиййяси олан бу сааты титрядиб. Саат «щарада» олдуьуну ъинэилтиси иля щарай чякиб билдириб.

Закир мцяллими севян, еля Закир мцяллимин дя севдийи, етибар етдийи, инандыьы Азяр Мустафайевин сяси тутулду дяфндян сонра. Дейясян о да эизлятдийи, уддуьу эюз йашларынын ъязасыны чякирди.

Закир мцяллимин бу дцнйайа вида эцнцндян галан бир унудулмаз хатиря дя онун анасы, репрессийа илляриндя кирпийи иля од эютцряряк ону бюйцтмцш ъяфакеш Щцснц ханымын вяфатынын дцз 40-ъы илиндя, март айынын 3-ц торпаьа тапшырылмасыдыр. Доьрудан да гейри-ади адамлар гейри-ади щадисялярля бу дцнйайа вида едирляр.

Закир мцяллимин аиляси щеч барыша билмирди мянфур, аьыр хястяликля. Цмидля йашайырдылар. Инанырдылар щякимлярин Закир мцяллими айаьа галдырмаьа гадир олаъагларына. Мянся даща «аьылланмышдым!» Билдийим цчцн бу дцнйанын ишлярини бир эцн Закир мцяллимя щяср етдийим «Устад» адланан шерими она йолладым. Шер беляйди:

УСТАД

МЕА-нын мцхбир цзвц

Закир Мяммядова щяср олунур

Анд ичмишдин ушагкян

мяктяби унутмайыб,

адыны доьрултмаьа.

- Оьул олар бах беля,

олдун елин «гочаьы».

Сян Ъаббар бяй ювлады,

Муртуза бяй кюклцудцн.

Дярддян нитги кясили

Кюнлц, эюзц сюзлцйдцн.

- Заман эялди, ъялладлар

ъязаланды, «сюйцндцн».

«Халг дцшмяни» адыйла

фяхр елядин, юйцндцн.

Тале ъыьырлар ачды

Нисэиллярдян севинъя

Няъиб-эюзял инсанлар

Инандылар сян эянъя.

Сян дювлят истямядин,

Шющрятин парлаглыьы

ъялб етмяди щеч сяни.

Щеч вахт йалан демядин,

Алдатмадын кимсяни!..

Щягигят аъы олар

бязян сюзцн дуз олду

йарасына наданын.

- Дцнйа доллар, бошалар,

гям етмя, Устад щярдян

Сейряк олду дюрд йанын!

Намус, гейрят, сядагят,

виъдан, паклыг, ядалят,

дюзцм, сябр, дяйанят,

аьыл, фикир, кярамят

Евиндя «Айя» олду

Бу «дярслярля» гоъалдын

Ушагларса эянъ олду.

Илк ешгин, ящдин Севда

юзцнц ода вурду.

- Алимля йашамаг «зор».

- Сяня атылан охлар,

сяня дейилян «йохлар»

цряйиня туш олду.

Сяня тохтахлыг верди

Эизлиндя эюзц долду.

Сянин бир севинъиня

мин севинъи гарышды.

Сяня хош олсун дейя

щяр язаба гатлашды.

Сянин фикрин «китабда»

- юзц кцсдц-барышды.

Сянинля фяхр ейляди.

Сяндян ястяхфуруллащ

Лап Аллащ тяк данышды!

Вяфадар юмцр достун,

- эюзцндя щямян Севда,

«Йенийетмя», шух, ъаван.

Бяхш еляди юмрцня

цч гыз бала, бир оьлан.

Бащар кимйачы - мцяллим,

Орхан эюзял тарихчи.

Сюзлц-наьыллы Айтяк

Сяни далда гойар бах,

олуб философ алим,

институтда мцяллим.

Дузлу-мязяли Цлкяр

Кюрпяйкян вясф етмишдин

Елляр эюзяли Цлкяр

шяргшцнас-тяръцмячи,

Бу эцн кювряк аддымлы

Сабащ о да «биринъи».

Ушаглыгда, эянъликдя

йашайыб, чякдиклярин

архада галды неъя?!

Уьурлар сыра иля

чыхдылар габаьына.

Елмляр намизяди

философ алим-доктор

Ъилдлярля тядгигатляр

садя, касыб евини

бязядикъя бязяди.

Инди мцхбир цзвсян

щяйат неъя эюзялдир!..

Биръя доьма Гарабаь

азад ола йаьыдан

Гуртуласан бяй оьлу,

Вятян дейиб чякдийин

бу йаньылы аьыдан!..

«Муртуза бяй баьы йан!

Сюкцлмя йадчын а Дан!

Евин дцшмяндя, баба

ня йатмысан дур, ойан!

Дюзмцрям дярдя даща

цряйимдян ахыр ган!..»

Устад, агил бир дайан

щагг назиляр, цзцлмяз

Иэид ярян оьланлар

эцн эяляр дюйцш едиб,

Доьма йурдуну алар!!!

Щяля гаршыда тойлар,

чал-чаьыр эцнлярин вар.

Йаваш-йаваш щазырлаш

- Нишан ал, нишан апар.

Юмцр инди башлайыр!

Китаблары пай-пай ет.

- Нявялярчин сай айыр!

Дцшцнъя ъод, ял щамар

Алнындан зящмят тяри

пучур-пучур щей даммар.

Инсан оьлу, инсан тяк

юмцр сцрдцн – бунунчцн

башыны уъа тутуб

гцрурла йеримяйя

Устад, сянин щаггын вар!!!

ХЫ – 2001.

Бундан сонра хястя олан Закир мцяллимин цряйи ачылды мяня, бир поемасыны эюндярди. 1957-ъи илдя йазыбмыш. Поеманы китаб формасында дцзялтмишди. Ади каьызын цстцнц еля бязямишди ки, илк анда полиграфийа нцмунясиня охшайырды. Китабын цстцндяки тясвир дя мяналы иди, чох шей дейирди: сяманын алтында йашыл будаглы бир нящянэ аьаъ. Бир дя бир ляпир. Сяманын алты дцнйамыз, аьаъ Заман, ляпир ися йягин, йягин ки, инсанын – онун юмрц демяк имиш!!!

Закир мцяллим щаггында китаб йазылдыьыны ешидян дост-танышлары щявясля, истякля онунла баьлы хатирялярини йолладылар. Хатирялярин щяр бири онун юзц кими сямими, ряван, щягиги, доьручудур. Щяр хатирядя дя онун «Цляма, Фанат, Фядаи» характери вя талейи тясдиглянир.

Закир мцяллим алим олмамышдан да İнсан иди, алим олдугдан сонра да İнсан галды. Неъя дейярляр? – Алим олмаг асандыр, İнсан олмаг чятин!

Закир мцяллим щям алим, щям инсан олмаьы баъарды. Онун цчцн инсан олмаг да, алим олмаг гядяр мцщцм, зярури олду. Бялкя буна эюря дя онун щаггында олан хатирялярин щяр бириндя бу ики хислят бир-бириндян айрылмаз олараг, вящдятдя тящлил олунур, гиймятляндирилир.

Амма йягин ки, мян вя еля сиз, демяли, биз Закир мцяллими алим олмасайды щеч инсан кими таныйа билмяздик. Она эюря дя мян онун щаггында илк яввял алим щямкарларынын фикирлярини китаба дахил едирям. Еля билирям ки, яксярян дцнйасыны дяйишмиш бу алим щямкарларынын щагг дцнйасына говушмуш Закир мцяллим щагда аьыллы дцшцнъяляри онун рясмини бизя даща дольун чатдырар.

Алимин оьлу, эянъ, еля атасы кими ляйагятли, тямкинли, савадлы бир щяммиллятимиз Орхан Закироьлунун (Бащарлынын) хатиря дцшцнъяляри иля монографийанын бу бюлцмцня, бу бюлцмля дя АМЕА-нын мцхбир цзвц Закир Мяммядов щаггында демяк истядикляримя, яслиндя дейя билдикляримя йекун вурурам.

«О, нядян ниэаран эетди? Бу щяйатда нядян доймады? О, санки гарыш-гарыш итирдийимиз Гарабаь торпаьыны эюря билмяйяъяйини щисс едирди вя бу иткинин аъысыны щяр заман диля эятирирди. Дойа билмядийи ися елми ахтарышлар иди. Сон няфясиня гядяр йазыб-йаратмаьа, йени-йени елми арашдырмалар апармаьа дахилян юзцндя бир йаньы щисс едирди. Бу эцн бу бюйцк зийалы вя фядакар алим, миллятиня баьлы инсан арамызда йохдур. Ня йахшы ки, вахтында бизлярин щяр биринин гялбиндя Азярбайъан фялсяфи фикриня гаршы севэи гыьылъымы йандырыб. Онун елмдя йохлуьу ися фялсяфя тарихиндя эяляъякдя плаэиата йол верилмядян йениликлярин олуб-олмамасы иля билиняъяк».

Яслиндяся Закир Мяммядовун елми, йаратдыглары, мяняви дцнйасы щагда дейиляъяк Сюзцн заманы инди башлайыр.

Салам, бюйцк Цляма, Фанат, Фядаи!!!

Салам, ХХ ясрин бюйцк Азярбайъан философу Закир Мяммядов (Бащарлы)!!!

Хатира Гулицева

 

 

ДЯНИЗ АДАМЛАРЫ

Email Print PDF

50 ил Пираллащыда

«Абшероннефт» НГЧИ-дя ютян йарым яср

Пираллащынын тарихи гядим заманлара эедиб чыхыр. Дейирляр ки, бу адада йашайанлар йердян чыхан вулканы юзляринин инанъ йери щесаб едибляр вя бу адайа заман-заман ахышанлара юз мяскянляринин адыны аллащын пири, гядим тцрк топоним дил гурулушуна аид олараг Пираллащи дейибляр. Совет дюврцндя бу гядим инсан мяскянимизин ады да мяняви тяъавцзя мяруз галараг бир ингилабчынын шяряфиня Артйом адландырылмышдыр.

Адада тябии нефт вя газ чыхарма алимлярин вя сяйащятчилярин диггятини дя та гядимдян ъялб етмишдир. Беля ки, Пираллащы адасында нефт вя газ щасилаты щаггында илкин мялуматлар 13-ъц ясрдя Венесийа сяйащятчиси Марко полонун ясярляриндя гейд едилмишдир. 1834-ъц илдя Ейхвалт Пираллащы адасында дайаг гуйулардан нефт чыхарылдыьыны эюстярмишдир. Ингилабдан яввялки дюврцн тядгигатчыларындан Академик Г.В.Абих Пираллащы адасында нефт вя газ чыхарылмасыны эюстярмякля бярабяр гейд едир ки, Русийада дяринлийи 132 метр олан гуйу илк дяфя Бакы Губернийасында 1869-ъу илдя Пираллащы адасында газылыб.

1935-ъи илдя Хязяр дянизиндя полад дирякляр цзяриндя сащилдян 500 метр аралы йердя ПИраллащы дяниз йатаьында газылмыш 157 сайлы гуйу эцндя 30 тон нефт фантан вурмушдур. Мараглыдыр ки, щямин гуйу бу эцн дя ишляйир.

Юмрцнцн 23-ъц йайында тале Мящяррям Дадашову бир чевик сычрайышла бу адайа атды. Мящяррям мцяллим ясл пешясиня, бу пешядя бюйцк уьурларына йетмякля бярабяр, мющкям, голлу-будаглы ъямиййятимизя, халгымыза дяйярли ювладларла тямсил олунан эюзял бир аилянин дя тямялини мящз бурада – Пираллащыда гойду.

Щашийя: 1958-ъи илин август айынын 6-сы бюйцк Иран ингилабчысы Ъяфяр Мяммядзадя – Кавианын гызы тибб университетини яла гиймятлярля битирян Мялащят Пираллащыда эенеколог щяким кими ишя башлады. Пираллащыда чалышан Эянъ Мялащят Пираллащыда нефт мядянляриндя чалышан гадынлары мцайиня едир, нефтчи аиляляринин ювлад севинъинин сябябкары олурду. Тале – эянъ геолог Мящяррям Дадашовла, эянъ эенеколог щяким Мялащят Кавианын йолларыны бурада кясишдирди. Онлар дювлятин ган донору програмында иштирак едяркян таныш олдулар. Сонра иш еля эятирди ки, Мящяррям Дадашов дюврцн тананмыш маарифчилик ъямиййяти олан Билик Ъямиййятинин Язизбяйов району цзря, Мялащят ханым ися сырф Пираллащы цзря рящбяри олду.

… 1962-ъи илин чяршянбя эцнляринин бириндя Мящяррям мцяллим Мялащятин аилясиня елчилярини йоллады. Онлар бир нечя эцн ярзиндя нишанланыб, аиля гурдулар. Той эенерал Кавианын эениш мянзилиндя тянтяня иля гейд олунду. Бу бирэя ниэащдан онларын 3 оьул ювлады дцнйайа эялди.

Мящяррям мцяллимин – мяним бу дяниз адамымын, танынмыш нефтчи эеологун орбитиня – адасына дцшмяйин юз йоллары вар. Ялбяття ки, ян ясас йол мянявиййат мясялясидир. Дахили бош, шяхсиййят олмайан бир кяс онун щяндявяриндя доланса да, бу орбитя дахил ола билмяз. Чцнки, бу ада бцсбцтцн мянявиййат адасыдыр. Дцзц инсанларла йазы цнсиййятимин тяхминян 25 или ярзиндя мян чох, хейли чох синядяфтяр, мцталияли, щазыръаваб, башынын дювряси дил-сюз олан адамларла гаршылашмышам. Амма етираф едим ки, онларын еля хейлиси дя дилдя, сюздя, лап олсун биликдя, интеллектдя пярэар, ъязбедиъи олублар. Ямяля мянявиййата эялдикдя онларын еля хейлиси аз вя йа чох мянада «ахсайыблар»…

Эюрцнцр щяртяряфли олмаг, неъя дилдя, хасиййятдя вя ямялдя дя йцксяк мянявиййат тимсалы олмаг танры ишидир: верэидир, ярмяьандыр вя с.

Беляъя Мящяррям мцяллим неъя дцшцнцр, неъя дярк едир щяйаты еля дя йашайыр, юзцндян йашъа кичикляря яслиндя щамыйа бу ъцр йцксяк мянявиййатла йашамаьы тювсиййя едир.

Бу очерк цчцн ондан тяръцмейи щалыны истядим. Мцгяддяс кяламымыз «Бисмиллащир-рящманир-рящим» ля башлайан бир эениш щяйат енсиклопедийасыны тягдим етди мяня. Яслиндя бу онун мянимля, мящз мянимля, инсан – бяшяр ювлады – бяни адам сющбяти иди. Щям дя хатирявари бир сющбят, щяр бир ъцмлядян ися халгымызын тцкянмямиш, тцкянмяйяъяк дяйярли инсан ъизэиляри уъалан сющбят...

Яввялъя «Дяниз адамлары» рубрикамын она аид пешя гейдляринин архасында дайанан «бяркимиш полад» ла таныш олаг: Садя операторлугдан, лору десям, нефт фящлялийиндян бюйцк вя шяряфли юмцр – зящмят йолу кечмиш Мящяррям Нясир оьлу Дадашов 1935-ъи илдя Шямкир районунун Дялляр гясябясиндя анадан олмушдур. 1943-53-ъц иллярдя орта мяктябдя охумушдур. Орта мяктяби битирдийи илдя Азярбайъан Дювлят Университетинин эеоложи- ъоьрафийа факултясиня дахил олмуш, ораны 1958-ъи илдя битиряряк мцщяндис- эеолог–нефтчи ихтисасына йийялянмишдир. 1958-ъи илин август айынын 2-синдян етибарян «Абшероннефт» НГЧИ-дя оператор, бюйцк эеолог, лабараторийа ряиси, «елми-тядгигат вя истещсалат ишляри сехинин» ряиси (13 ил), 3 сайлы «нефт вя газчыхарма сехинин» ряиси (12 ил) ишлямишдир.

Мящяррям Дадашов 15 илдир ки, «Абшероннефт» НГЧИ-нин «техники истещсалат шюбясинин» ряиси вязифясиндя ишляйир.

О 1965-ъи илдя «Артйом адасынын шимал гырышыьы вя Эцрэан дянизи нефт йатагларынын мящсулдар гатынын ашаьы шюбясинин щидрокимйави сявиййяси, сяъиййяси вя онларын ишлянмяси мясяляляри» мювзусунда диссертасийа мцдафия едяряк эеолоэийа–минеролоэийа елмляри намизяди алимлик дяряъяси алмышдыр. Мящяррям Дадашов истещсалатда тятбиг едилмиш 10-дан чох ихтиранын, 400-дян артыг сямяряляшдириъи тяклифин, 30-дан артыг елми мягалянин мцяллифидир. Бир факты гейд едяк ки, Мящяррям Дадашовун бу фяалиййятинин (онун ихтиралары вя сямяряляшдириъи тяклифляри нязярдя тутулур) дювлятимизя сямяряси юз дюврцнцн малиййя ямсаллары иля щесабландыгда 8 милйард манатдан артыг олмушдур.

Мящяррям мцяллим бир нечя ил Азярбайъан Дювлят Нефт Академийасында, узун илляр ися Бакы Нефт Техникомунун Пираллащы адасындакы филиалында дярс демишдир. О дцнйанын 35 юлкясиндя: Йапонийа, Мисир, Иорданийа, Йунаныстан, Тцркийя, Кипр, Иран, Ирак, Сурийа, Руминийа, Болгарыстан, Италийа, Франса, Испанийа, Малта, кечмиш совет республикаларынын щяр бириндя, Мяккя-Мядиня (Щяъъ зийарятиндя 4 дяфя) вя с. езамиййят вя туристик сяфярлярдя олмушдур.

Дольун юмцрдцр, юрняк щяйатдыр еля дейилми? Ялбяття Мящяррям мцяллимин сащясиндя дя, диэяр сащяляримиздя дя бу ъцр зянэин, нцмуняви щяйат йолу кечмиш адамларымыз вардыр. Амма онун мяня тягдим етдийи хатиря гейдлярдя – тяръцмейи щал давамында ифадя олунан инсан варлыьы, шяхсиййят ъизэиляри, мянявиййат чаларлары иля надир щалларда растлашмаг олур. Эялин бирликдя таныш олаг вя еля щамылыгла да зювг алаг бу шяряфли юмцр сащиби азярбайъанлымыздан. Бу еля-обайа зинят инсанымыздан: «бир мцдрик дейиб ки, «сян анадан оланда щамы севинди, сян ися аьладын. Еля йаша ки, дцнйа иля видалашанда сян севинясян, щамы ися аьласын». Бир мцдрик дя дейиб ки, «инсан эяряк йа юйрядян олсун, йа юйрянян. Цчцнъц ъцр адам олмаг йарамаз». 50 илдя ишлядийим дюврдя юйряндиклярими щямкарларыма тялгим етмякдян гцрур щисси дуйурам. Юзцмц хошбяхт санырам ки, мяним йетирмялярим инди мясул вязифялярдя уьурла чалышырлар. Онларын хош сядалары мяни севиндирир.

«Товрат»-да йазылмышдыр ки, Аллащ – таала Мусайа (я) буйурду: Ей Муса, рящбяр олдуьун шяхслярин гаршысында гязябини уд. Мян дя юз гязябими сяндян узаглашдырым».

Адил инсан эюр ня дейир: «Нясищят инсана файда веряр. Нясищяти лохма-лохма вер, истяйирся йесин. Сюзцн файдасы чох сюйлямякля вя йа сюйлянилянляри щейрятля динлямякля дейил. Сюзцн файдасы ешитдийин сюзц тятбиг етмякдир».

Коллективдяки аб-щавадан да чох шей асылыдыр. Хош щалына о кясин ки, саьлам, ишэцзар коллективя дцшцр. Мяним бу сарыдан да бяхтим щямишя эятириб. Истяр фящля ишляйяндя, истярся дя мцщяндис ишлядийим илк иллярдя коллективляримдя тялябкар вя гайьыкеш щамилярим олуб. Онларын гайьысы сайясиндя бу сявиййяйя чатмышам. Буна эюря Аллащыма миннятдарам.

50 илдир нефтимизин халгын истифадясиня верилмяси йолунда ямяйими ясирэямядян чалышсам да щеч вахт шан-шющрят, ад-сан барясиндя дцшцнмямишям. Садяъя чалышмышам ки, аилямя алын тяри иля газанылмыш щалал рузи апарым. Она эюря дя щямишя юйрянмишям, эюрцб-эютцрмцшям. Илляр кечиб мяним юзцмдян дя юйрянибляр. Дащи франсыз йазычысы вя мцтяфяккири Виктор Щцго йазмышдыр ки, «тярбийя етмяк виъдана сюйкянир, тящсил ися елмя». Сюзсцз, мяним елми педогожи фяалиййятимин гайяси дя бу йюндядир. Юмрцм бойу мцяллим адыны шяряфля дашымышам. Улу юндяримиз Щейдяр Ялийевин мцдрик бир кяламы мяним мцяллимя мцнасибятими айдын ифадя едир: «мян дцнйада мцяллим адындан шяряфли ад танымырам».

Дяниз адамы – цстялик щяйат Адамы, бялкя дя щяйат йох, йашадыьымыз щяйатдан юз мяняви ганадлары иля йцксякляря галхмыш, пак рущларын долашдыьы Танры мяканында пярвазланан мяним мцдрик дяниз гящряманым Мящяррям мцяллим йахшылыьы, няъиблийи, инсанлыьы ян Али кейфиййятляр кими гябул едир вя тювсиййя едир: «Мян 50 ил бундан яввял университети битириб мцтяхяссис кими дянизя эяляндя щяйат тяърцбяси олмайан, щеч кими танымайан бир Адам идим. Щям Пираллащы, щям дя Зиря гясябяляри сакинляри мядянлярин ясас ишчи гцввясини тяшкил едирди. Онлар мяни гайьы иля ящатя етдиляр, чох шей юйрятдиляр. Онларын – тяърцбяли нефтчилярин сайясиндя пешя вя щяйат тяърцбяси газандым. Щямишя юз щамилярими миннятдарлыгла йад едирям, онлара чох саь олун дейирям.

Мювланя Физули бу барядя эюрцн ня дейиб: «Халга тяшяккцр етмяйя гадир олмайан, халидя дя (йарадана) шцкр етмяз». Мян о хошбяхт адамларданам ки, 3 нясля: аталар, оьуллар (гызлар) вя нявялярля ишлямишям вя ишляйирям. Аталар мяни юйрядибляр, онлара миннятдарам. Оьуллара билдиклярими юйрятмишям – щалал хошлары олсун. Нявяляря ися аталары иля бирликдя щамилик едирям – онлара щяйатын чятинликляриндян горхмамаьы, мцбариз олмаьы, юйрянмяйя ъан атмаьы арзулайырам. Юйрядяня миннятдарлыг едян ян бюйцк адам, ян сядагятли инсан Щязрят Яли (я) олуб. О дейиб ки, «Мяня бир щярф юйрядянин гулуйам.»

Мящяррям мцяллим цчцн беляъя мцяллим еля бир варлыгдыр ки, она тян, бярабяр йохдур. Бу ъцр йцксяк мяняви кейфиййятлярин сащиби, мяним дяниз адамым Мящяррям мцяллим 4 дяфя мцгяддяс Щяъъ – Кябя зийарятиндя олуб. Бу зийарятляря кцтляви щал алмыш эцнащларын йуйулмасы ниййяти иля эетмяйиб. Ясла. Мящяррям мцяллим Нур даьынын ашигидир. Дейирляр ки, Мяккя шящяриндян тяхминян 10 км. аралыда йердян 3000-2500 метр щцндцрлцкдя йерляшян, сылдырым гайалардан ибарят Нур даьы Мящяммяд Пейьямбярин (я) севимли сейрянэащы олмушдур. Мцгяддяс китабымыз Гурани-Кярим мящз Нур даьында назил олмушдур. Мящз бу щягигят 11 ил юнъя Мящяррям мцяллими сылдырым гайаларла Нур даьына апарыб чыхарды вя о замандан онлар Мялащят ханым вя Мящяррям Дадашов Нур даьынын ашигляриня дюндцляр.

О сябр сащибидир. Инсанлара бу бюйцк Аллащ кяламыны вя дярсини нясищят, вясиййят едир. Юзц дя мцгяддяслярдян мисалларла инам доьура-доьура. «Пейьямбяр (я) Ъябрайылдан сорушду ки, сябр нядир? Ъябрайыл ярз етди: - «Сябр одур ки, шад эцнляриндя мющкям вя мцгавимятли олдуьун кими наращат эцнляриндя дя мцгавимятли вя сарсылмаз оласан. Щямчинин имканлы олдуьун вахтларындакы кими касыблыьында, саьлам эцнляриндя олдуьун кими хястяляндикдя язмини ялдян вермяйясян». Демяли сябрли Адам она бир мцсибят цз вердикдя бир бялайа дцчар олдуьунда, ъамаат йанында шикайят едиб юз щалындан эилейлянмямялидир». Ъон Милтон дейиб: «Бядбяхтлик кор олмагда дейил, кор олмаьа дюзцмлц олмамагдадыр».

Мящяррям мцяллимин гейдлярини бир нечя дяфя диггятля охуйурам. Бирдян мяня еля эялир ки, о щеч нефтчи дейил, философдур. Ещ бялкя дя сирли, ъазибядар дяниз ону философ едиб. Мящяррям мцяллимин дцшцнъяляридир: «Нефт гуйуларынын инсана бянзяри вардыр. Онларын да дюйцнян цряйи, дуйан гялби, вуран нябзи вардыр. Аз щасилатлы гуйулар хцсуси диггят вя щяссаслыг тяляб едир».

Мящяррям мцяллим дейир ки, мян эеъя-эцндцз дуа едирям. Дцнйамызын саламат олмасыны, халгымызын фираван йашамасыны, бцтцн инсанларын хошбяхт олмасыны Аллащдан диляйирям. Мящяррям мцяллим Аллащын, йараданын бюйцклцйцнц ян хырда гум дянясинин, чыггылы гарышга баласынын хялг едилмясиндя, йохдан варда эюрдцйц кими, ян али йараныш инсаны онун Йараданын алилийиня, шяриксизлийиня инама чаьырыр. Дцнйанын 35 юлкясини эязмиш Мящяррям мцяллимин унудулмаз бир хатирясиндя она гаршылашдыьы бюйцк бир чятинликдя «Аллащу Якбяр, Ла Илащя Иллаллащ» кялмясинин неъя кюмяк олдуьу юз яксини тапмышдыр.

Мящяррям мцяллим юмрцнцн мцдрик дюврцндядир. Бу аьсачлы йеришиндян-дурушундан ихтийар гоъалыьын якс-сядасы эялян инсанымыз мяндя Аллащын севимли бяндяси тяяссцратыны ойадыр. Йухарыда пешя автобиографийасы иля таныш олдуг. Цстялик мяняви дцнйасына гатылдыг. Бунлар фани, юлцмлц дцнйанын юлмяз, йашар дяйярлярини аловлу вя ити бахышлары, сярраст нитги иля ъямиййятя ютцрян, тялгин едян бир инсанын щяйат, пешя ъизэиляридир. Тябии, Мящяррям мцяллим аиля башчысыдыр. Эянъ, голлу-будаглы нясил аьаъынын сащибидир. Щяйат йолдашы – 45 иллик юмцр досту Щаъы Мялащят ханым 54 илдир ки, фасилясиз олараг халгымыза хидмят едир. Йцзлярля, бялкя ондан да артыг бюйцк рягямлярля щесабланан сайда азярбайъан ювладынын дцнйайа саь-сялим эялмясиня ъаныны гойуб. Щяля сонсузлугдан язиййят чякян онларла ел гызымыза ана олмаг севинъини бяхш едиб вя етмякдя дя давам едир.

Онун 3 ювлады – Елшян, Кабус вя Кянан ясл вятян ювладларыдыр. Онлар дцнйайа эялдикляри бюйцйцб, бойа-баша чатдыглары оъаьын щалаллыг, шяряф, ляйагят дяйярлярини ярмяьан кими гябул едиб дашыйырлар. Елшянин ясл ихтисасы мцщяндис олса да истедад адланан бир эюзяллик пяриси ону еля-йурда эюзял сянят дуйуму, сяс щяссаслыьы олан мусигичи кими танытды. Йягин сизлярин чохунун бу анда эюзц юнцня уъа бойлу, шах дурушлу, цз ъизэиляриндян ися сакитлик, мцлайимлик, сяняткараня щиссляр охунан бир аккардиончу эялди. Бяли биз щамылыгла онун ефиря эятирдийи йени ифа тярзини вя йени йарадыъылыг дясти-хяттини щейранлыгла изляйирик.

Мящяррям мцяллимин икинъи оьлу Кабус Дадашов да бармагларла ишляйир. Амма онун бармаглары Елшян кими тякъя рущун диктяси иля ишлямир. О рущу аьла, билийя ъилалайыб ишляйир. Щям дя мусиги алятляриндян бир ириси Аккардион цзяриндя дейил, бяшяри – Инсаны идаря едян Бейин цзяриндя, микроскопла, бялкя ондан да эцълц ъищазларла эюрцнян Бейин тохумалары цзяриндя ишляйир. Бяли Мящяррям мцяллимин Кабус оьлу нейро-ъярращдыр. Юлкямиздя аналогу олмайан Республика Нейро-Ъярращлыг Хястяханасынын Баш Щякимидир.

Цчцнъц оьлу Кянан Дадашов да гардашлары кими халгына, дювлятиня шяряфля хидмят едир. Дювлят гуллугчусу олан бу эянъ оьул илк бахышда щяддян зийада сярт адам тяяссцраты йарадыр. Ити мцщакимяляри, дярин мцлащизяляри иля щятта бир гядяр йашлы эюрцнцр. Мяня еля эялир ки, мцдрикляр буну да доьру дейибляр: цчцнъц ювлад няслин нцмунясидир. Бу инанъа баьланыб Кянаны мцшащидя едяндя баба-мяшщур Иран ингилаб щярякатынын лидери, эенерал Ъяфяр Мяммядзадя-Кавианын мяняви симасы эюз юнцня эялир…

Цмумиййятля ися мяним дяниз гящряманым Мящяррям Дадашовун аилясиндя ъиддиййят, тялябкарлыг, мясулиййят щисси, низам-интизам, ядяб-яркан кейфиййятляри дяйишилмяз ганунлардыр. Бцтцн аиля-ата да, ана да, ювладлар да, щятта нявяляр дя, щятта аилянин йахынлары да, щятта, щятта бу евя гядям гойан щяр бир кяс садаладыьымыз ганунлара баьлыдырлар.

Мящяррям мцяллимин евиндя бир нечя дяфя гонаг олмушам. Бцтцн мянзилин – евин аурасы зийа – нур тялгин едир. Бу Евин юз мяняви акустика вя мозаикасы вар. Еля бил бу щеч ев, мянзил дейил… Садя, юзцнямяхсус яшйаларын топландыьы, юз-юзцня йер етдийи, отуруб динъини алдыьы бир музейдир. Оъаг сюзц дя уйьун эялир бу мянзилин мязмунуна. Щяр ики Щаъынын охудуглары дуаларданмы, гылдыглары намазларданмы, йохса бу евин сакини зийалыларын зийасындан су ичир бу мязмун? Гой буну бу йазыдан онлары таныйанлар десин…

Мящяррям Дадашов-мяним дяниз адамым артыг 50 илдир ки, сящяр сцбщдян – 5-дян ойаныб, ики сащатлыг йолу адлайыб Пираллащыда иш башында олур.

Онунла цзбясурят отуруб бир аз йашадыьымыз эерчяклярдян дя щямсющбят олмаг истядим. Илащи, щяр шейдян разы, шцкр ичиндя олан бу адам мяня дя никбинлик, щяйат севярлик щиссляри ашылады. Мящяррям мцяллимин дащи Ъавиддян бу мягамда эятирдийи мисраларса онун ращатлыьындан, разылыьындан хябяр верян дцшцнъяляри кими йаддашыма из салды:

Бяхтийарсан яэяр чякдийин ямяк,

Ъащан сцфрясиня верся бир чичяк.

Беляъя бу бяхтийар адам, дяниз паклыьына бцрцнмцш Мящяррям Дадашов щяр шейя ясл мцдрик инсан, агил мцдрик кими йанашыр, гиймят верир. Она эюря дя Мящяррям мцяллим чохундан, чохумуздан фяргли-олдуьу кими йяни тябии эюрцнцр. Мяним дяниз адамым, Хязяр гящряманым тябии эюрцндцйц кими дя сямими, дцрцст, пак инсан кими, алим кими, щаъы кими таныныр, севилир, дяйярляндирилир.

Хатиря Ъащан

 

 
  • «
  •  Start 
  •  Prev 
  •  1 
  •  2 
  •  3 
  •  4 
  •  5 
  •  6 
  •  7 
  •  8 
  •  9 
  •  10 
  •  Next 
  •  End 
  • »
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
Bu anda 237 ziyarətçilər Və 1 üzv saytda
  • Turkic

Tanıtımlar

BASİT TÜRKÇE SÖZLÜK
http://www.tdkterim.info/imgbts/logo.gif

GENİŞ TÜRKÇE SÖZLÜK
http://www.turkbirdev.org/resimler/makaleler/32050912TurkBayraklari.jpg


Səs ver

Evlənmək üçün hansı Türk ölkəsini tərcih edersiniz?